Balcony on the end of the sun

Безмежність часу

яку має всесвіту

я б викупив

за ночі в твоєму ліжку,

що говорять про

вінільні платівки, фільми та залежності,

і наскільки важко перестати кохати

речі, що завдають нам болю,

чи це цигарки, чи люди.

//

Усі ночі

на найближчі п’ять мільярдів років

я б провів

зі лише тобою

серед усіх інших,

відчуваючи всередині себе

плинність червоного та зеленого і

обговорювати положення дерев

які розчиняють сірість міста.

//

Сміючись, згадуючи, сперечаючись,

Але ніколи не плануючи.

//

Бо ж,

усе майбутнє всесвіту,

врешті-решт,

було вночі.

https://www.reddit.com/r/OCPoetry/s/Y2lTuxGidv

https://www.reddit.com/r/OCPoetry/s/e2Dajdh5ms