‘A book cover today must work in the tactile form and also as a thumbnail on screen’: Bena Sareen

Бена Sareen виграла 11-ту премію Oxford Bookstore за обкладинку для роману Амітавa Кумара “My Beloved Life”, видавництва Aleph Book Company. Це її друга перемога після попередньої нагороди в першому виданні за обкладинку до Talking of Justice Лейли Сет, також виданого Aleph Book Company.

Сарін є серед, якщо не найстаршою, книжковою дизайнеркою в індустрії публікацій Індії. Вона займається дизайном книжок вже 26 років і була першою арт-директоркою в Penguin India. Вона створила відділ дизайну в Penguin India у 1999 році, а пізніше — в Aleph Book Company, що з’явився заново у 2011 році. Окрім дизайну обкладинок, вона була видавцем лінійки художніх книг Penguin Studio та також Backlist Publisher в Penguin India.

У розмові з Scroll Sareen розповіла про свій візуальний мову, знакові обкладинки серії The Greatest Stories, інфільтрацію штучного інтелекту у дизайн книжок та інше.

Витяги з розмови:

Як би ви визначили свою візуальну мову? Вона постійно змінюється чи завжди лежить в основі кожної вашої книги?
Я хотіла б вірити, що з роками мова мого дизайну еволюціонувала до еклектики. В основі — природний інстинкт, поєднаний з цілим життям впливів та навчання. Я знахідка натхнення скрізь — від мистецтва, кіно, природи, архітектури, упаковки, дорожніх покажчиків до сарі, які носила моя мати. У відомому й повсякденному, я черпаю творчу енергію з усього й вся.

Я вірю, що моя дизайнерська мова відображає різноманітність жанрів, над якими я працювала; і все ж ви можете помітити підпис у моїй роботі, як це було б з будь-яким дизайнером у мистецтвах.

Як було першою арт-директоркою в Penguin India? Мабуть, це був перший раз, коли обкладинки книжок почали розглядатися як невід’ємна частина самої книги.
Я тільки починала, без значного досвіду, без кола колег і без тих цифрових ресурсів, на які ми сьогодні розраховуємо — без Інтернету чи цифрових платформ для пошуку. Але я мала підтримку та впевненість того видавця, Девіда Даведора, який надавав неоціненні поради. А також неймовірний колектив колег, багато з яких зараз очолюють різні видавництва — їхній ентузіазм та судження додавали мені уроків. Спільна енергія в Penguin India тоді була силою самою по собі.

З обмеженими ресурсами та дуже малою попередньою практикою, це робило мою роботу обтяжливою; але водночас дарувало мені переважно вільне полотно для початку формування візуальної мови.

Ви сформували покоління молодих дизайнерів. Насправді так багато дизайнерів книг, з ким я розмовляв, відкрито визнають, що захоплюються вашою роботою. Також багато письменників відчувають привілей, коли ви дизайнуєте їхні книги. Як один із найстарших книжкових дизайнерів, що, на вашу думку, таке є визначне у вашій роботі?
Дякую, мені зворушливо і радісно чути таке. Чесно кажучи, я не впевнена. Але знаю точно: я шалено люблю свою роботу — буквально кожен дизайн книги за ці 26 років був джерелом радості (за винятком кількох, звісно!).

Я прагну найавтентичнішого способу відображення твору автора. Потім — неосяжне, аморфне накопичення соціокультурних впливів, які з часом вбудовуються у художню основу. Ці впливи формують інстинкт та наш погляд на речі.

Хоча я відстежую глобальні тенденції, часто не підписуюся під ними. Я схиляюся до спрощення складних ідей і використовую мінімалізм для їх розкриття. Наш холст маленький, конкуренція гостра — індустрія Індії випускає сотні книжок щомісяця — увага короткочасна; отже, простота з відтінком має виділятися та залишатися в голові читача.

Серія The Greatest Stories, яку ви розробили для Aleph Book Company, є найбільш впізнаваною обкладинкою в будь-якому індійському книжковому магазині. Розкажіть, як ви прийшли до тієї однієї образи, що охоплює цілу культуру/регіон/мову.
Це дуже проста ідея. Я взяла найбільш впізнаваний та репрезентативний елемент з регіону — щось, з чого можна було б зіштовхнутися на настінних календарях або в промо-матеріалах туризму з іншої епохи. Ніщо надто хитре; лише чисті лінії з яскравими кольорами та прямолінійна візуальна мова. Окремий елемент на протиставленні яскравому однокольоровому фону працює у своїй простоті. Назва розташована по центру і точно передає, що тримає книга. Різні художники робили обкладку; більшість — Апурва Лаліт, декілька — Дюті Міттал. Робота над цією серією принесла мені справжню радість.

Які найцікавіші зміни ви спостерігали у тому, як еволюціонує дизайн книжок за роки? Яка тенденція або філософія дизайну особливо вразила?
Я захоплена тим, як еволюціонує дизайнерський ландшафт в індійському книговидавництві. Наші книжки демонструють різноманітність стилів та робіт багатьох талановитих ілюстраторів та дизайнерів. Є апетит до експериментів, який видавці та читачі прийняли, що дозволяє дизайн-спільноті створювати видатні роботи.

Я думала, як платформи на кшталт Instagram перетворюють книги на естетичні об’єкти — їх дійсно сприймають як мистецтво. І щоб книга потрапила у ваш фід, вона також має бути візуально привабливою. Чи вважаєте ви, що ці турботи впливають на вашу роботу? Наскільки важлива видимість у соцмережах?
Соціальні мережі, і особливо Instagram, стали інтегрованим маркетинговим інструментом, де візуальне займає центральне місце. І завдяки нескінченному прокручуванню, якщо ваша обкладинка не вражає, ви втрачаєте паузу — потенційного читача. Але якщо це відомий автор, то вони й так притягують увагу.

Обкладинка книжки повинна зважати на кілька платформ сьогодні і працювати як у фізичній формі з її тактильними відчуттями, так і у зменшеному вигляді на екрані. Це виклик, і іноді доводиться відмовлятися від деяких деталей, тримаючи обидва середовища в увазі.

Ми маємо поговорити про слона в кімнаті. Багато видавництв використовують штучний інтелект для створення обкладинок книжок, ймовірно, щоб зменшити витрати. ШІ, звісно, не має жодних думок щодо свого “створення”, на відміну від людських художників. Як ви вважаєте, що зробить зильитивання дизайнера книжок для спадщини книги? Ми пам’ятаємо багато книг за їхні обкладинки, а «штучне мистецтво» не запам’ятовується. Чи вважаєте ви, що видавці недооцінюють власну репутацію?
З появою ШІ це значне втручання — воно може додати або відняти в творчому процесі. ШІ дійсно надає легкий доступ за низькою ціною для авторів, дизайнерів та видавців. Я думаю, це особливо корисно для авторів, які публікуються самостійно, та малих видавництв із обмеженим бюджетом. Проте, я вірю, що завжди збережеться місце для автентичності та оригінальності, яку досвідчений дизайнер з розумінням цільової аудиторії може принести.

З часом ми можемо побачити більшу цінність рукописної ілюстрації, фотографії та рукописного шрифту як контрвідповідь на певну “гомогенізацію”, яку може принести ШІ. Так само, як здається, що відбувається тихий відродження фізичних книг, вінілових платівок, в’язання та інших тактильних ремесел, я думаю, що залишиться місце для нас, дизайнерів. Проте нам доведеться навчитися використовувати ШІ на свою користь та поєднати інсайт із технологічними інноваціями.

Багато молодих дизайнерів починають у епоху ШІ. Які поради ви маєте для них?
Потрібні самі поради!

За вашими словами, які вади обкладинкового дизайну є незрощуваними?
Непотрібне використання шрифту — велика проблема. Коли відсутня ієрархія елементів на обкладинці, все прагне привернути увагу одночасно, і у результаті ви втрачаєте увагу браузера/прокручувача.

Коли ви заходите до книжкового магазину, які обкладинки одразу привертають вас?
Я не впевнена, яка частина мене має пріоритет у книжковому магазині — дизайнер чи цікавий читач — я не можу їх розділити.

Також, залежить від того простору, де ви перебуваєте у власній голові. Це настільки суб’єктивно.

Та все ж, як браузер, я інстинктивно тягнусь до мінімалізму. Як дизайнер, я обираю книги за стилем обкладинки, що розкриває дизайнерські можливості, які мене дивують.